Блог учителя української мови та літератури Стороженко Наталії Петрівни: Урок 2

Урок №2
Українська мова 11 клас

Тема уроку Точність у використанні лексичних засобів мови (синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів) у різних стилях

Мета: допомогти учням навчитися досягати точності у використанні лексичних засобів мови; розвивати вміння удосконалювати власне й чуже мовлення щодо точного використання синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів, слів іншомовного походження, професіоналізмів, архаїзмів, неологізмів, фразеологізмів; виховувати культуру мовлення, потребу в удосконаленні власного мовлення, шанобливе ставлення до рідної мови.

Цілі:

Учні знатимуть: яке мовлення є точним, умови досягнення точності, реалізація точності в різних стилях мовлення

Учні вмітимуть: співвідносити предмети і явища реального світу зі словами, які їх позначають; створювати висловлювання, найбільш адекватні предмету мовлення (явищу дійсності); користуватися різними формами передачі думки ресурсами мови, враховувати знання адресата про предмет мовлення; корегувати власні й чужі тексти з погляду дотримання точності мовлення;

Тип уроку: урок удосконалення знань, умінь і навичок

Обладнання: підручник ( Українська мова. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою/ Н.В. Бондаренко. – К.: Грамота, 2011. – 336 с.); тлумачний словник; словник синонімів.

Методи, прийоми й форми роботи: лінгвістична гра «Мовний баскетбол», слово вчителя, евристична бесіда, індивідуальна робота, робота з підручником, словниками, «Навчаючи - учусь», колективна робота з вправами, робота в парах, малих групах, творче спостереження над мовним матеріалом, «Мозковий штурм», «Ланцюжок», ситуативне завдання, творче моделювання.

Хід уроку

І Забезпечення мотиваційної готовності та позитивного настрою учнів.

Продовжіть речення.

Я сьогодні радісний, тому що…

ІІ Перевірка домашнього завдання.

Лінгвістична гра «Мовний баскетбол»

Учні об’єднуються у 2 групи-команди, по черзі задають один одному питання («пас м’ячем») по теоретичному матеріалу домашнього завдання. Правильна відповідь – «гол», неправильна – «передача м’яча» суперникам.

Перевірка виконання вправ 28, 30.
Виступи учнів, які виконали завдання за бажанням (Додаток 1).

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Минулого уроку ви засвоїли поняття точності мовлення, вчилися користуватися різними формами передачі думки ресурсами мови.

Сьогодні на уроці ви зможете:

досягати точності у використанні лексичних засобів мови;

удосконалювати власне й чуже мовлення щодо точного використання синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів.

Я вірю, що ви прагнете знати та вміти більше, бо, як говорив Л.Толстой: «Важливе не те місце, яке ми займаємо, а той напрям, у якому ми рухаємося».

ІV Цілевизначення.

Учитель пропонує звернути увагу на тему й мету уроку та сформулювати свої цілі, озвучити їх.

V Актуалізація опорних знань.

Евристична бесіда

Яке мовлення є точним?

Що необхідно, щоб мовлення було точним?

Чи однаково проявляється точність у різних стилях мовлення? Наведіть приклади.

Індивідуальна робота. Вправи 27 б, в (скласти і записати речення зі словами бити, доводити в різних значеннях); 31(відредагувати й записати речення, замінивши неточно вжиті слова.); 36 (перекласти й записати українською мовою висловлювання М.Горького, пояснити, як ви його розумієте)

VІ Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Робота з підручником. Засвоєння матеріалу с.35, 37, 38 методом «Навчаючи - вчусь».

VІІ Удосконалення умінь і навичок шляхом виконання тренувальних вправ

Вправа 38. Колективна робота.

1. З’ясуйте значення прикметника золотий у поданих словосполученнях

2. Складіть і запишіть речення з виділеними словосполученнями.

Золотий ланцюжок, золота людина, золота монета, золота молодь, золотий голос, золоті руки, золота медаль, золоті гори, золота рибка, золоте дно, золота парча.

Вправа 40. Робота в парах.

Прочитайте речення, у яких порушено лексичну сполучуваність слів. Відредагуйте і запишіть речення, обгрунтуйте свої дії.

1.Читання книжок дозволяє нам поповнювати свій кругозір. 2. На зборах мова йшлася про дозвілля молоді. 3. Всі страшенно зраділи дощу. 4. Він мріяв зробити якийсь подвиг. 5. Більша половина гри проходила біля воріт «Спартака». 6. Навчаючись в університеті, у юнака накопичилось багато друзів. 7. Всі молодші школярі охоплені гарячими сніданками. 8. Завдякм паводкові загинула частина городини. 9. Великі опади снігу ускладнили рух транспорту. 10. Моя подруга Олена мріє стати модельєром одягу.

Вправа 47 (усно)

Порівняйте завдання з російськомовного посібника та його дослівний (точний) переклад українською мовою, звертаючи увагу на виділені слова. З’ясуйте, наскільки вдалим є переклад.

Выскажите мнение о прочитанном, сообщите известные вам дополнительные сведения.

Висловіть думку про прочитане, повідомте відомі вам додаткові відомості.

Запропонуйте свій варіант перекладу, обгрунтуйте вимушені відступи від оригіналу.

Вправа 54. Робота в малих групах (організація роботи груп: І – речення 1-3; ІІ – речення 4-6; ІІІ – речення 7-9; ІV – речення 10-12)

Творче спостереження над мовним матеріалом

1. Прочитайте речення, напишіть синоніми разом із залежними словами. З’ясуйте роль синонімів в уникненні повторів, в увиразненні ознак предметів, явищ, дій, у наданні мовленню більшої точності й виразності.

1. Я радо йду на чесне, праве діло (І.Франко). 2. Рано-рано схопилося сонце, виграючи та висвітлюючи червоним світлом… (Панас Мирний) 3. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (В.Козаченко). 4. Ватра, вогнище, багаття! А вогонь один? Та ні! Різні назви, різні плаття, різні лики вогняні (Д.Павличко). 5. Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі (Г.Чупринка).

6. Весь світ одразу став надзвичайно яскравим і барвистим (О. Гончар).

7. Золоті дрібні хвильки дрижать, переливаються, мов живе срібло(І. Нечуй-Левицький).

8. Велетенський різнобарвний килим конюшини миготить, переливається в ранкових росах, щохвилинно міняючи своє забарвлення (І.Цюпа). 9 Велике село Піски. Розкинулось, розляглося і вздовж, і вшир, і впоперек на рівній низині, у балці… (Панас Мирний). 10. Зник блиск та світло, щез безмежний простір (І. Нечуй-Левицький). 11. У нас кохати – полюбить сповна, і серце з миллим вік не розлучати (А.Малишко). 12. Зорі заморгали-замиготіли й упали золотим дощем на землю.

Вправа 55 (усно) «Мозковий штурм»

Прочитайте висловлювання Марка Твена, поясніть на прикладах, як ви його розумієте.

Відмінність між потрібним словом і словом, близьким йому за значенням, така сама, як відмінність між блискавкою і світлячком.

Вправа 63 (усно) Форма виконання «Ланцюжок»

З’ясуйте значення омонімів.

Мати – мати, доля - доля, перекладати - перекладати, цілі-цілі, зважуватися - зважуватися, засі´яти - засія´ти, шкода - шкода, голубів-голубів, протестували - протестували, склад-склад.

Ситуативне завдання (за завданням вправи 64)

Уявити ситуацію.

Прочитайте. З’ясуйте, хто з мовців припустився помилки і в чому вона полягає. Поясніть це уявним учасникам розмови.

Двоє друзів вирішили відпочити в Карпатах. Готуючись до походу, вони обміркували свої дії. Один сказав: «Треба купити туристські карти й туристичні куртки». «Насамперед сплануємо туристський маршрут», - запропонував інший.

Вправа 66. Творче моделювання. Самостійна робота учнів.

З’ясуйте різницю в значенні кожної пари паронімів, користуючись словником. Складіть і запишіть речення з виділеними словами (на вибір 2 пари).

Вдача-удача. Змістовий – змістовний. Звичний – звичайний. Генеральний – генеральський. Гірський-гірничий. Проїзний – проїжджий. Перекладний – перекладацький. Показний – показовий. Висвітлювати – освітлювати. Задавати – завдавати. Вникати – уникати. Засвоювати – освоювати. Допускати – припускати. Наступати – наставати.

VІІІ Рефлексія діяльності. Оцінювання навчальних досягнень.

Під час уроку я пригадав…

Я зумів виконати такі завдання…

Найкраще я упорався із…

Із визначених цілей я реалізував…

Я планую…

ІХ Підсумок уроку.

Бліц-опитування:

Що необхідно враховувати при виборі слова із синонімічного ряду?

У яких стилях мовлення небажане використання омонімів?

До чого призводить сплутування паронімів?

Чи достатньо людині 1-2 уроків, аби навчитися точності мовлення?