Узагальнення досвіду

"Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться.

 У школі вона живе". 

 В. Сухомлинський 

 У творчості – спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди… 

 Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить, 

 Без творчості нам не жити, без неї нам не любить, 

 Бо творчість – це серце світу, душа, що творить дива! 

 Не смій її загубити! Знайди життєдайні слова!.. 

 М.Сом 

    В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інновації та творча праця педагога. 

Обгрунтування актуальності досвіду

     Людина стає особистістю поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ. 

    У сучасних умовах гуманізації та демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. 

   Тема "Розвиток творчості учнів через впровадження особистісно зорієнтованих технологій на уроках української мови і літератури та в позакласній роботі" є актуальною, бо: 

 - сприяє формуванню та розвитку інноваційної особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. (Додаток 1) 

- забезпечує умови для розвитку креативної особистості дитини; 

- сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; 

- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури; 

- сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; 

 - диференціює та індивідуалізує процес навчання; 

 - стимулює роботу з додатковою літературою. 

Мета досвіду: 

• Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності; 
•  Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня; 
•  Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини. 

Провідна педагогічна ідея досвіду, його інноваційна значущість

    Основною педагогічною ідеєю досвіду є вироблення певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок у сучасних школярів, формування творчої, гармонійно розвиненої особистості учня через підбір теоретичних матеріалів та визначення практичних засобів із впровадження сучасних освітніх технологій в навчально-виховний процес з метою створення комфортних умов для навчання та самореалізації, креативного розвитку особистості дитини. 

    Життя доводить, що в умовах постійних змін, конкуренції найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, планів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники. 

Перелік наукових та практичних досліджень, на яких грунтується робота

    Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість – це позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільстві, культурі. Це багатогранне поняття, що пронизує всі сторони діяльності особистості і проявляється в усіх напрямках суспільної практики. З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем (Додаток 2, 3). 

   Протягом тривалого часу творчі здібності вважалися притаманними лише обранцям долі. Проблемами творчості з давніх-давен цікавилися Платон, Аристотель, Августин, Гегель, Й.-Г.Песталоцці та ін. 

    Більш глибоке дослідження питань творчості, особливостей творчої діяльності, умов формування творчої особистості почалося на межі ХІХ та ХХ століть. Великий внесок у дослідження проблем творчості внесли Г.Я. Буш, О.М.Леонтьєв, К.С.Пігров, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, О.К.Тихомиров, П.Я.Якобсон, Л.В.Яценко. Питання розвитку творчих здібностей розглядали В.І.Андрєєв, І.С.Волощук, Л.Б.Єрмолаєва-Томіліна, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов та ін. Вони свідчать, що розвиток здібностей відбувається поступово: реалізація можливостей для розвитку одного рівня і тільки потім розвиток здібностей більш високого рівня. Тобто відбувається зростання рівня розвитку творчих здібностей від елементарного до більш складного. 

    Вчені В.Андрєєв, А.Бертон, Л.Виготський, Г.Костюк, В.Рибалка та ін. розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах; розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання і т.д. 

    Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на ідеях особистісно зорієнтованого навчання (А. Фасоля, О.Савченко ,С. Подмазін; додаток 4, 4а), інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку ( Р.Грановська, Я.Пономарьов), елементах проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), комп’ютерних (інформаційних) технологій (А.Єршов; додаток 5), на ідеях педагогічної технології створення ситуації успіху (А.С. Бєлкін; додаток 6, 6а). Особливої уваги заслуговують ідеї праці "Основи педагогічної творчості вчителя" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку та шляхи формування креативної особистості дитини. 

Проблеми і труднощі, розкриття шляхів їх подолання

    Організація навчально-виховного процесу потребує не лише значної кількості часу, а й вибору таких методів, прийомів і форм роботи, щоб кожному учневі була зрозуміла особистісна й суспільна значимість його не тільки активної, а й творчої діяльності. (Додаток 7). На шляху до поставленої мети виникають проблеми й труднощі. 

   Виходжу з постулату, що хоча виховання, школа і вчитель не всесильні, але їхні можливості великі, і треба максимально використовувати ці можливості. 

Проблема	Спосіб подолання
Велике інформаційне перевантаження учнів	Консультації з питань раціоналізації навчальної роботи. Використання фреймових технологій на уроках.
Недоліки фізичного та психічного розвитку (слабке здоров’я, нерозвинута пам'ять і мислення, відсутність навичок навчальної праці)	Допомога в плануванні навчальної діяльності Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності. Стимулювання навчальної діяльності. Різноманітні форми взаємодопомоги.
Недостатній рівень вихованості  (відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість, відсутність почуття обов’язку і відповідальності)	Створення ситуації успіху (Додаток 6) Урізноманітнення видів робіт, методів та прийомів навчання. Використання ігрових технологій(Додаток 8)
Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмета вміннях	Вдосконалення методики викладання предмета. Своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вживання оперативних заходів щодо їх усунення. Контроль за виконанням завдань. Диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях. Повторення недостатньо засвоєних тем.

Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

    Переконана, що саме творчість дозволяє людині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його.       Можна різними способами розвивати творчі здібності. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. (Додаток 9)   

   Маю такі підходи до керівництва творчою діяльністю: 

• оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень; 
• створення найсприятливіших умов для творчості. 

 Ураховуючи специфічну природу творчості, свою роботу здійснюю у двох напрямках:

 
Поруч із традиційними методами у своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів сучасних технологій навчання. 

    Індивідуальне навчання (Додаток 7) дозволяє знайти підхід до роботи з кожним учасником навчального процесу. Я не прагну сама все зробити. Школярі - мої найперші помічники та співавтори уроку. Вони часто готують розповіді про майстрів художнього слова або «беруть у них інтерв'ю», виступають із повідомленнями, користуючись додатковими джерелами, по можливості інсценізують уривки драматичних творів. Мої учні пишуть твори, як правило, на теми, що наближені до сучасності, що найбільше зачіпають за живе їхні душі. Та й назви творів намагаюся відсторонити від сухих стандартів: "Толіку, ти мені не друг" (за оповіданням В.Винниченка "Федько-халамидник"), "Чому я хочу знову прочитати повість "Захар Беркут" (за повістю І.Франка), "Як я познайомився зі збіркою "Зів'яле листя" І.Франка, "Гроші- добро чи зло?", "Чому болить серце ветерана?" тощо. 

    Ігрова технологія (Додаток 8) дозволяє мені створити доброзичливу атмосферу на уроці, викликати бадьорий настрій, бажання вчитися. Гра не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток учня, перетворює навчання в радісний процес, а й непомітно для учнів сприяє засвоєнню ними програмного матеріалу, формує уміння і навички. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. У своїй практиці використовую дидактичні ігри (це практичні групові вправи з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку), рольові ігри (у рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє), вікторини (їх ще називають грою переможців), кросворди (з одного боку, вони вносять в урок елемент гри, а з іншого – сприяють глибшому засвоєнню вивченого). 

    Працюючи над певною темою, використовую інтерактивні технології (Додаток 10) на уроках: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи -вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення». 

   Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності та підсумковому етапі уроку. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми, або чому навчилися, що було найцікавішим чи найскладнішим на уроці. 

    На уроках української літератури використовую інтерактивні технології: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими. Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. 

    В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху"(Додаток 6) лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання.Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Тому надаю учням радості праці, радості успіху в навчанні, збуджую в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності, віри в себе. Допомагають мені вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні прийоми: 

    Критичне мислення прагне до переконливої аргументації. Учень, який намагається критично мислити, знаходить власне рішення проблеми і підкріплює це рішення розумними, обґрунтованими висновками. Він також усвідомлює, що можливі інші рішення тієї ж проблеми, і намагається довести, що вибране ним рішення логічніше і раціональніше від інших. На цьому етапі пропоную творчу вправу «Займи позицію». Наприклад, у 10 класі, вивчаючи роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», пропоную учням дати відповідь на питання: «Хто такий Чіпка: благородний лицар, божевільний, дивак, правдошукач, злочинець, невдаха?» Учні вибирають ту позицію, яка, на їхню думку, найкраще характеризує героя, і відстоюють її. Аналізуючи відповіді, пропоную учням поділитися на групи і підготувати виступи на тему: «Чи потрібні нині такі люди?», при цьому враховувати думки літературознавців про цей образ. Роздаю учням буклети - пам’ятки, складаємо разом таблицю еволюції розвитку образу Чіпки. 

    Використання комп’ютерних технологій дозволяє мені розширити педагогічні можливості, створити базу для залучення дітей до комп’ютерних навчальних програм. Комп’ютер став потужним технічним засобом навчання дітей. Застосування мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовую для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання комп’ютерів у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. 

    Для індивідуальної, парної чи групової роботи на уроках з використанням ІКТ пропоную такі завдання (Див. електронний варіант ): 

•  виготовлення учнівських презентацій з літератури (дослідження питань з теорії літератури, життєвого чи творчого шляху письменника, характеристика образів героїв твору, ідейно-тематичний чи художньо-естетичний аналіз твору); 
•  створення кросвордів, асоціативних кущів, колажів, опорних схем (див. творчі роботи учнів); створення відеороликів (наприклад, відеоролик з фрагментами фільму за поемою в прозі Осипа Турянського «Поза межами болю»; відеоролики до виховних заходів, як заняття гуртка «Традиційне харчування українців»); 
•  виготовлення буклетів. 

   Впроваджую у діяльність фреймову технологію (Додаток 11) наступними рекомендованими методами й формами роботи: 

 1. Пояснюю матеріал, ілюструю прикладами і паралельно складаю схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори. 

 2. Аналізований навчальний матеріал представляю у вигляді схеми-опори, спеціально пропускаючи деякі її складові частини. Учні мають "відновити" схему, користуючись правилами. 

 3. Не пояснюю матеріал, лише записую на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці. 

 4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади. 

 5. Учням пропоную випереджувальне завдання: самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми. 

 Висновки: 

• творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються під час продуктивної творчої діяльності; 
• творча особистість значно краще адаптується до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує, удосконалює, змінює; 
• творчість являє собою цілеспрямовану, наполегливу працю, спрямовану на вирішення творчих задач, що ставить життя; 
• учитель повинен постійно працювати над темою самоосвіти та розвитком творчого потенціалу учнів. 

Результати професійної діяльності

   Результатами роботи над розвитком творчості учнів через впровадження особистісно зорієнтованих технологій є: 

• Активізація пізнавальної діяльності. 

• Підвищення мотивації до навчання та інтересу до вивчення предмета. 

• Оволодіння учнями ключовими компетентностями. 

• Збільшення кількості учнів, які бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях. 

• Активна участь учнів у шкільних, міських олімпіадах, проектній діяльності та творчих конкурсах:

Література 

1. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К.Ю. Голобородько.     - Харків:Видавнича група "Основа", 2005. 

2. Ильин Е.И. Путь к ученику: Кн. Для учителя: Из опыта работы.- М.: Просвещение, 1988. 

3. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник /     За наук. ред. Єрмакова І.Г. – К: Департамент, 2003. 

4. Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.-      Харків: Торсінг, 2004. 

5. Нетрадиційні уроки з рідної мови. 5-11 класи/Укладачі С.С. Скляр, Л.І.Нечволод.- Харків:           Торсінг, 2004. 

6. Особистісно зорієнтований урок літератури: Здосвіду роботи / Упоряд. Г. Федяй, А. Фасоля. –     К.: Шкільний світ, Вид. Л.Галіцина, 2005. 

7. Орієнтовна програма навчальної практики з української мови і літератури. 5-8, 10 класи/             Укладачі Л.І. Піскорська, Л.В. Гуріна, Т.М. Любчич. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. 

 8. Подмазін С.І. Особистісно- орієнтований освітній процес: принципи, технології// Педагогіка і      психологія. – 1997. 

9. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - Київ, 2007. 

10. Пометун О.І. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. — №2, 2002. 

11. Сергієнко А.А. Методика використання технологій групового навчання на особистісно              зорієнтованому уроці української літератури// Українська мова і література в школі, №1, 2005. 

12. Сергієнко А.А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетентностей            учнів 9-11 класів на уроках української літератури// Дивослово. - №10, 2008. 

13. Сисоєва С.О.Основи педагогічної творчості вчителя: Навч.посіб. - К.,1994. 

14. Фасоля А.М. Особистісно –зорієнтоване навчання:цілепокладання, рефлексія, оцінка//                Українська мова та література. – №7, 2004.

Додатки

Додаток 1

                                                                                                                                               

                                                                                                                                                  Додаток 2

   

                                                                                                                                                  Додаток 3

Додаток 4 

Додаток 5 

Додаток 6

Прийоми створення ситуації успіху

                                                                                                                                                Додаток 6а

                                                                                                                                                  Додаток 7

                                                                                                                                                 

                                                                                                                                                  Додаток 8

                                                                                                                                             Додаток 9

                                                                                                                                               

                                                                                                                                               Додаток 10

                                                                                                                                                Додаток 11