Посміхнімось разом!

Уривки з творчих робіт  моїх учнів

Із кущів вибіг Дружок, а за ним Кузьма Іванович, а потім розвідники.

На собаці на лобі була латка.

Хустина зсунулася набік, і з голови впало пасмо волосся.

Вона побачила, як перестрибує струмок стежку і кладку сухим деревом.

Її хустинка впала, і з-під неї вискочило пасмо волосся.

Повіваючий вітерець повитрушував з її голови волосся.

Кирпатий ніс був біля груші, яка звисала на гілці.

Вона була одягнена у білу хустинку над чорними бровами і засмаглим обличчям.

У неї була кофтина, спідниця та хустина на голові.

Засмагле обличчя у неї, як пух.

Дівчина бовталась у воді, та хустина з'їжджала на бік.

Коли Уляна йшла у школу, дмухний вітерець похивав її волосся.

Раптом распушилося волосся та пішло за легеньким вітерцем.

Брови дуже виділялися на засмаглому обличчі, витягнутому підборідді, кирпатому носику.

Подув вітерець - і її волосся взлетіло!

Черевики одіті на голу ногу.

Її хустина розтинала голову на дві половини.

В середині черевика хрускала суха гілка.

На початку жовтня йшла дівчина по лісовій стежці років тринадцяти.

Письменник описує молодого парубка, гарного та незатурбаченого. 

В густій зелені їх вугілля пурхало безліч птахів.

Оксані стало соромно, і вона провалилася крізь землю.

Як була Велика Вітчизняна війна, з-під землі взялися карателі і спалили село.

У небі лунали душі білорусів.

Звертання - це словосполучення, які стоять спереду, або ззаду, або посередині.

Розложующийся труп витягли з поля. Він був дуже мертвий.

У класі є дошка, на якій висить портрет Т.Шевченка і шафа.

За столом іде вікно. На стінах вродливі шпалери. Квіти розпущені.

Як відкриєш двері, відразу в очі потрапляє стіл, на якому сидить учитель.

За столом іде три вікна.

У кабінеті є стіл для вчителя. Там висить дошка, над дошкою портрет і дівчина з оленем.

У класі є стіл, на якому сидить учитель.

(Останнє речення твору-опису приміщення) Ще є в класі добрий учитель.

Навкруги бігають кури та всі інші тварини.

Господиня миє біля хати одяг.

Криша хати покрита стріхами.

Із заяви: - прошу Вас прийняти мене в 10 клас на 2 роки;

               - прошу Вас прийняти мене в 10 клас на 2000 рік;

               - прошу Вас прийняти мене в 10 клас на початок                            навчального року;

Я подивилась у вікно і мало не луснула від радощів: яблунька розцвіла!

На пустирі росла маленька жахлива яблунька. Я цьому дуже зраділа і побігла.

Кожна людина хотіла б потиснути руку космонавту Ю.Гагаріну крізь ілюмінатор.

Трактористи і комбайни грають велику роль у випіканні хліба.

Через стежку видзвонював струмочок, а через струмочок переходила невелика кладка.

У неї були зелені очі, які вночі сяяли, мов світлячки.

Хустинка з'їхала набік, а з-під неї виглядала хмарка білого волосся.

Дуне вітерець - волосся розвіється, як у кульбабки.

З-під білої хустинки випадало лляне волосся.

З її кофтини вибилося лляне волосся.

 Коли подув вітер, з-під хустини виглянуло біле волосся, дув вітер, і волосся роздувало, ніби кульбабку. Хустинка сповзала, і волосся зовсім розвіяло, як кульбабку, воно вийшло з-під хустини, ніби біла хмара.

"У мого сина концерт", - каже, тяжко здихаючи, Білокоса матір.

У парку міста взвився на коні М.Ватутін.

Неподалік стоїть із сірого граніту і залізобетону Уряд України.

Скульптори виліпили з черепа монаха його ймовірний портрет.

Через 30 років дві матері зустрілися з хворим серцем у лікарні.

Білокосій жінці було важко на серці, вона тяжко здихала і намагалась, щоб її не почула сусідка.

Обидві матері лежали в одній лікарні і палаті з хворим серцем.

Білокоса матір сказала, що її син став музикантом, він зараз диригент оркестру, механізатор.

Син Чорнокосої матері приїжджав до неї щодня і приносив їй торбу.

Люди похилого віку повинні були сидіти в окремій кімнаті біля тіла й горювати за усохшою людиною.

М.Коцюбинський був був на похоронах у гуцулів, на весіллях, і це йому дуже подобалось.

Мужики добивали вогонь.

Потім одна жіночка витягла з кармана гаманець з кошика.

Там ростуть дерева, затишок, свіже повітря.

Все Ігореве військо загинуло, тільки 13 чоловік залишилися живі. Ігор був великий полководець.

Люди думали, що цар добрий, люди приходили на свято до царя, щоб він ударив чи дав би шалбан.

Тоді у татарина в руці зиркнув ніж, і дівчинка впала, як підкошене дерево...

Спочатку жінки оглянули статуї Катерини ІІ та різних баб. (про кам'яних баб)

Вони припудрились перед дзеркалом.

Науковець розповів мені про небувальщину.

Дмитро Іванович був скромно одягнений. Коло нього лежав пес Жучок. Можна сказати, що він був схожий на діда-сторожа.

Усі вони пройшли лікування, та багато з них було виписано. А багато залишилося, маючи там страшний діагноз: "Знятий з обліку в зв'язку зі смертю".

Плечі розправлені з овальним обличчям.

Вітальний адрес

  Шановна Ларисо Михайлівно! Поздоровляємо Вас з 200-літтям Великої Вітчизняної війни! В цей складний час найбільшої підтримки варті ви, ті, хто захищав нашу Україну від загарбників. Хоча з кожним роком вас стає все менше, ви назавжди залишаєтесь у нашій пам'яті. Вітаємо!

Пусть до кінця життя залишилось мало жить, пусть любов зігріє Вас та хай здоров'я не підводить Вас.(із вітального адреса)