Система
особистісно зорієнтованого навчання
Особистісно зорієнтована технологія - це освітня технологія, головною метою
якої є взаємний і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі
рівності у спілкуванні й партнерстві у спільній діяльності
Основне завдання - надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до
самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професійної діяльності.
Концепцією технології є заперечення насильства над особистістю у процесі
навчання та розвитку учня.
За концепцією доктора педагогічних наук, професора НДІ педагоги Естонії,
автора широко розповсюдженої системи індивідуалізації навчальних завдань Інге
Унта «головною формою індивідуалізації навчання є самостійна робота у школі та
вдома». Антоніна Сергіївна Границька, професор Інституту іноземних мов ім.
Моріса Тереза вважає, що «у рамках класно-урочної системи можлива така
організація роботи класу, де 60-80 % часу вчитель може виділити для
індивідуальної роботи з учнями». За гіпотезою Володимира Дмитровича Шадрикова,
доктора психології, професора, керівника масового експерименту зі втілення
особистісно зорієнтованого освітнього процесу «...розвиток здібностей
ефективний, якщо давати дитині картину завдань, що ускладнюються, мотивувати
сам процес навчання, але залишати учню можливість працювати на тому рівні, який
для нього сьогодні можливий і доступний».
Зміст особистісно зорієнтованої технології поєднує знання суміжних із
педагогікою наук людинознавства та сфер життєдіяльності людей - філософії,
психології, соціології, мистецтва. Особистісно зорієнтований освітньо-виховний
процес здійснюється на основі суб'єктивізації відносин педагогічного процесу й
будується за суб'єктно-об'єктним принципом.
Один із головних недоліків нині діючого процесу навчання -
об'єктно-суб'єктні відносини. Є учень, є вчитель. Один учиться, інший учить.
Один «виголошує» істини, інший їх сприймає (чи не сприймає). Процес навчання
побудований на запам'ятовуванні учнем тих знань, носієм яких виступає вчитель.
Учень настільки заорганізований, загнаний у рамки імперативів, що не може
виявити свою індивідуальність, тільки йому притаманні якості, реалізувати свої
здібності, інтереси, прагнення. Перебуваючи в жорстких рамках процесу навчання,
він звикає до пасивної ролі, яка йому відведена. Маючи добру пам'ять, учень
навчається, відповідно розвиваючи та формуючи в собі здібності хорошого,
слухняного виконавця, безініціативного, позбавленого творчості службовця.
Щоби позбутись цього недоліку, слід якомога ширше впроваджувати систему
суб'єкт-суб'єктних стосунків учня та вчителя. Ці нові стосунки є тією ідеєю, що
дозволяє розв'язати багато суперечностей процесу навчання. Такі стосунки є
умовою широкої реалізації особистісно зорієнтованої технології навчання.
Головне ж завдання школи не вчити, а навчати вчитись, підготувати учня до
безперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня та функції вчителя.
Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі
здатність навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим
методом пізнання. Другий - відповідно допомогти першому навчитись учитися. При
цьому (в ідеалі) мають бути враховані індивідуальні психологічні особливості
учня, визначатись час, темп навчання, комплекс навчальних предметів, основ
наук, які належить засвоїти, та форма контролю.
За такої постановки процесу навчання на основі зорієнтованої особистості в
учня розвиваються та формуються такі необхідні якості, як самостійність,
ініціативність творчість, упевненість у собі, дослідницький стиль роботи,
нарешті, - культура пошуку та праці. А це й є ті якості, що так необхідні
майбутньому фахівцю, який буде діяти в нових суспільних умов. Крім того,
сучасному фахівцю важко буде обійтись без творчих здібностей, ерудиції та
ділової активності.
Принципи функціонування особистісно
зорієнтованого навчання
- Основний
принцип особистісно зорієнтованого навчання - визнання, усвідомлення
індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його
розвитку не як колективного суб'єкта, але насамперед як індивіда з
неповторним суб'єктним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних
рис. Особистісно зорієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток і
саморозвиток особистості, виходячи з виявлення її індивідуальних
особливостей як суб'єкта пізнання та предметної діяльності.
- Важливий
принцип диференціації, може бути двох видів:
предметна диференціація (розподіл учнів на різнорівневі групи, ураховуючи
принцип природовідповідності на певних уроках та фахових профілів);
духовна диференціація з урахуванням особистісних відмінностей, пов'язаних
із традиціями сім'ї, моральності.
- Освітній
процес особистісно зорієнтованого навчання дає кожному учню, спираючись на
його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації та суб'єктивний досвід,
можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.
Зміст освіти, її засоби та методи підбираються й організуються так, щоб
учень міг виявити вибірковість предметного матеріалу.
- Принцип
варіативності - базовий, будує навчання на широкій різноманітності змісту
та форм навчального процесу, вибір якого здійснює вчитель-предметник,
ураховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.
- Принцип
проектування навчального предмета (ідея - навчальний процес - своєрідна
проекція науки).
- Принцип
гуманізації змісту освіти.
- Принцип
системності знань.
- Принцип
інтегративності знань.
- Принцип
узгодження наукових і навчальних знань.
- Принцип
забезпечення пізнання та психічного розвитку тощо.
Модель
особистісно зорієнтованого навчання:
- учень - основний суб'єкт процесу навчання;
- мета навчання - розвиток індивідуальних
здібностей учня;
- створення умов, що забезпечують реалізацію
поставленої мети шляхом виявлення та структурування суб'єктивного досвіду
учня, його спрямованого розвитку;
- зміст освіти має включати не тільки наукові
знання, а й засоби та методи їх засвоєння, пізнання;
- розробка спеціальних форм взаємодії учасників
навчального процесу «учень-учитель-батьки»;
- особливі процедури спостереження за характером і
напрямом розвитку учня;
- забезпечення сприятливих умов формування
індивідуальності дитини, зміна сталих типових у нашій культурі уявлень про
норми психічного розвитку дитини (порівняння не по горизонталі (з іншими),
а по вертикалі (із собою)).
Для того щоб індивідуально працювати з кожним учнем, ураховуючи його
психічні особливості, необхідно інакше будувати весь навчальний процес.
Технологізація особистісно зорієнтованого навчального процесу передбачає
спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних
рекомендацій з його використання, типів навчального діалогу, форм контролю
особистісного розвитку учня у процесі оволодіння знаннями.
Тільки маючи дидактичне забезпечення, яке реалізує принцип суб'єктивної
освіти, можна говорити про побудову особистісно зорієнтованого процесу.
Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісно
зорієнтованого процесу:
- навчальний
матеріал повинен виявляти зміст суб'єктивного досвіду учня, ураховувати
досвід його попереднього навчання;
- виклад
знань у підручнику (учителем) мусить бути спрямований не тільки на
розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення
предметного матеріалу, а й на перетворення особистого досвіду кожного
учня;
- потрібне
постійне узгодження досвіду учня з науковим змістом знань, що задаються;
- активне
стимулювання самоцінної освітньої діяльності має забезпечувати учневі
можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження у процесі оволодіння
знаннями;
- навчальний
матеріал повинен бути організований таким чином, щоб учень мав можливість
вибору при виконанні завдань, вирішенні задач тощо;
- необхідно
стимулювати учнів до самостійного вибору й використання найбільш значущих
для них способів опрацювання навчального матеріалу;
- необхідно
забезпечувати оцінювання не тільки результату, а й, головним чином,
процесу навчання, тобто тих трансформацій, що здійснює учень, засвоюючи
новий матеріал.
Реалізуючи ці вимоги, слід при розробці дидактичного матеріалу (системи
навчальних завдань) ураховувати не тільки об'єктивну складність предметного
змісту завдань, а й різні прийоми їх виконання. У зміст завдань повинен входити
опис прийомів їх виконання, які можуть задаватись безпосередньо (у вигляді
правил, алгоритмів дій або шляхом організації самостійного пошуку (виріши
різними способами, знайди раціональний, порівняй та оціни два підходи тощо)).
Проектування освітнього процесу в індивідуально визначеній програмі
навчання не обмежується зазвичай спеціальним конструюванням навчального
матеріалу, що забезпечує учню свободу вибору в роботі з ним. Важливо, як цей
матеріал використовується вчителем на уроці.
Навчальне середовище особистісно зорієнтованої технології повинно включати:
- використання
навчального матеріалу різного змісту, виду та форми;
- надання
учню свободи вибору засобів виконання навчального завдання (для зняття
емоційного напруження, страху помилитись);
- використання
нетрадиційних форм групових та індивідуальних занять із метою активізації
діяльності;
- створення
умов для творчості в самостійній та колективній діяльності;
- постійний
аналіз і оцінка з боку викладача індивідуальних способів навчальної
роботи, що дає учню можливість розповісти, як він організував свою роботу,
яким методом користувався, що сподобалось, удалось тощо;
- особлива
підготовка вчителя до систематичного здійснення такої роботи на уроці,
індивідуальному занятті;
- розробка
та використання індивідуальних програм, що моделюють дослідницьке
мислення;
- організація занять
у малих групах на основі діалогу, імітаційно-рольових ігор, тренінгів,
навчального спілкування, «мозкового штурму», «круглих столів»,
інсценування драматичних уривків, дискусій, творчих індивідуальних
проектів і навчально-ознайомчої практики.
Відмінність від інших методичних систем
ОЗОН є
принципово новою освітньою системою, попри те, що окремі його елементи легко
впізнавані, більше того, наявні в інших методиках. Увібравши в себе елементи
інших методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки
співробітництва та ін.), ОЗОН від інших педагогічних систем відрізняється тим,
що жодна з них не ставила за мету зробити учня суб'єктом навчальної діяльності,
створити умови для його самовизначення й самореалізації. У повній відповідності
з системною природою особистісно зорієнтованого навчання його структурні
елементи утворюють нову інтегративну якість, яка не є простою сумою якостей
складників.
Для
особистісно зорієнтованого навчання характерні:
- Спрямованість
на вироблення компетентностей (комунікативних, полікультурних, ділових,
інформаційних, самоорганізації і саморозвитку) як найзагальніших
здібностей, базованих на знаннях, уміннях, емоційному ставленні, ціннісних
орієнтаціях, індивідуальних психофізіологічних особливостях.
- Навчання
школяра за індивідуальною траєкторією (як ідеальна модель).
- Урахування
стилю навчальної діяльності учня і вчителя через відповідне методичне
забезпечення (перспективна модель).
- Побудова
навчального процесу на суб'єкт-суб'єктній основі через вироблення в
школяра умінь цілевизначення, планування, організації навчальної
діяльності, її рефлексії та оцінки, створення ситуації вибору мети
навчання, рівня домагань, способу опрацювання інформації (реальна для
сьогодення модель).
Структура уроку
Урок у системі особистісно
зорієнтованого навчання має таку структуру:
- Мотиваційний
етап.
1.
З'ясування (забезпечення) емоційної готовності.
2.
Актуалізація суб'єктного досвіду.
3. Актуалізація
опорних знань.
- Цілевизначення
та планування.
- Опрацювання
навчального матеріалу.
- Рефлексивно-оцінювальний
етап.
Дидактичні складники
- Навчальний
матеріал:
· в особистісно
зорієнтованій навчальній програмі головною метою є розвиток кожного учня
(знання виступають засобом, а не метою розвитку); від формування знань, умінь і
навичок (ЗУНів) як головної освітньої мети, яка забезпечує соціальну
компетентність, до створення умов для розкриття суб'єктного досвіду учня, його
природної психічної активності як особистості;
· в
основу навчальних програм мають бути закладені всі необхідні умови для
оволодіння тими видами діяльності, які дають учневі широку орієнтацію в системі
суб'єктно-об'єктних і суб'єктно-суб'єктних відносин, де учень виступає активним
творцем цих відносин (а не тільки їхнім спостерігачем);
· написання
календарних і поурочних планів з урахуванням вимог особистісно зорієнтованого
навчання;
· організація
навчального матеріалу (має забезпечувати виявлення суб'єктного досвіду учня,
включаючи досвід його попереднього навчання; можливість вибору для учня під час
виконання завдань, вирішення задач);
· виклад
знань у підручникові (учителем) повинен бути спрямований не тільки на
розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного
змісту, але й на перетворення наявного досвіду кожного учня; — особливості
дидактичного матеріалу: включає завдання не тільки різнорівневі, але й
різнопланові, які: а) дозволяють учневі вести пошук власних шляхів вирішення
задачі; б) спонукають до аналізу використаних способів виконання завдання; в)
різнотипні за прийомами виконання;
· матеріал
підручника: зміст, організація тексту, запитання — повинні спрямовуватися
насамперед на розвиток самостійності мислення, а не просте запам'ятовування й
відтворення (цьому може сприяти проблемний виклад матеріалу, подача
різнопланових (у тому числі й суперечливих) поглядів на одну й ту ж проблему,
запитання й завдання проблемного характеру, які б спонукали учня до пошуку
власних шляхів її розв'язання, вироблення особистісного ставлення до
виучуваного матеріалу.
- Діяльність
учнів:
· активне
стимулювання учня до самооцінної діяльності, яке забезпечує можливість
самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;
· постійне
погодження досвіду учня з науковим змістом отримуваних знань;
· стимулювання
учнів до самостійного вибору найбільш значущих для них способів опрацювання
навчального матеріалу;
· осмислення
учнем своєї діяльності є обов'язковою вимогою особистісно зорієнтованого
навчання; цей шлях починається з формулювання власних цілей вивчення предмета
(на семестр, рік, тему, урок).
- Діяльність
учителя (форми, методи і прийоми навчання):
· застосування
загально-логічних і специфічних предметних прийомів навчальної діяльності з
урахуванням їхніх функцій в особистісному розвитку;
· формування
картотеки методичних прийомів;
· завдання
обов'язково мають містити поради щодо їх виконання, своєрідні алгоритми дій,
заохочувати до пошуку власного шляху розв'язання;
· зміна
підходу до предметного навчання (не як до замкнутого у своєму змісті набору
окремих предметів), до виділення й моделювання видів діяльності, через які
здійснюється активне ставлення учня до світу;
· укладання
й активне використання опитувальників і анкет;
· контроль
і оцінка не тільки результату, але й головним чином процесу учіння, тобто тих
трансформацій, які здійснює учень, засвоюючи навчальний матеріал;
· в
умовах особистісно зорієнтованого навчання найвища оцінка виставляється за
виконання завдань, умови яких вимагають вираження особистісного ставлення до
пропонованого матеріалу, аналізу різних думок щодо певної проблеми, вибору
найбільш раціонального шляху з кількох можливих.
Психологічні складники
- Особистість
є складною системою, у діяльності якої беруть участь біологічні, соціальні
й психогенні фактори, і яка, як і кожна складна система, здатна до
саморозвитку й самовдосконалення.
- Рушійною
силою саморозвитку особистості є її потреби. Школа повинна сприяти
задоволенню особистісних потреб у захисті, стабільності, спілкуванні,
знаннях, визнанні, успіхові, самовдосконаленні, самовираженні,
самоактуалізації тощо.
- Акцентування
уваги на таких інтегративних показниках розвитку особистості, що дають
змогу відслідкувати зміни в її формуванні й засвідчити ефективність
упровадження особистісно зорієнтованого навчання: мотивація,
самостійність, рефлексивні уміння й позитивна Я-концепція.
- Обов'язковим
є також урахування індивідуальних та вікових психофізіологічних
особливостей школяра, психологічних закономірностей навчальної діяльності.
Популяризація
- Всеукраїнський
фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок» —
відкритий форум для вчителів, науковців, представників вищої школи,
інститутів післядипломної освіти, управлінської та методичної служб, які
вибудовують діяльність на засадах особистісно зорієнтованого навчання
(зокрема, з української мови й літератури), готові долучитися до апробації
технології ОЗОН у своїй практиці. Ідейний натхненник
Фестивалю — Фасоля Анатолій Миколайович.
- Літня
школа філолога-ОЗОНівця — майданчик для професійного навчання
педагогів. Мета — популяризація ідей особистісно зорієнтованого й
компетентнісного навчання, обміну інноваційним педагогічним досвідом,
підвищення професійної майстерності педагогів, сприяння розвиткові творчого
потенціалу в підготовці до дієвої участі у Фестивалі педагогічних ідей
«Мій особистісно зорієнтований урок». Ідея — А. Фасоля, організатор
І. Кондратець.
- Друкована
продукція, присвячена питанню особистісно зорієнтованого навчання
української літератури, — методичний комплекс підручників,
навчально-методичних посібників, статей; порад, рекомендацій і розробок
уроків, створений упродовж двадцяти років А.Фасолею.
- Бібліографічний
список складено Ольгою Угловою
- Книга
пам'яті «Окрилення ОЗОНом». До книги увійшли науково-методичні статті А.
Фасолі, у яких висвітлено теоретичні й практичні засади ОЗОНу,
бібліографія його праць, матеріали, присвячені історії, організації і
проведенню Всеукраїнських фестивалів «Мій особистісно зорієнтований урок»,
започаткованих науковцем, а також спогади колег, друзів, рідних,
однодумців. Книга створена за ініціативи й фінансової підтримки
ОЗОНівської спільноти педагогів України. Рекомендована для педагогів,
методистів, студентів педагогічних спеціальностей, усіх тих, кого цікавить
розвиток вітчизняної літературної освіти. Упорядники: Інна Кондратець,
Ірина Красуцька, Оксана Гаврилюк.
- Сайт
ОЗОН — сайт педагогічної творчості; продовження справи життя А.
Фасолі; місце публікації теоретичних здобутків ОЗОН та координації
спільноти. Адміністратор сайту — син Тарас Фасоля.
- «ОЗОНівська
Спільнота» — загальнодоступна група у Facebook, яка була створена у
2015 р.; у 2020 р. нараховує 2,7 тис. .учасників/учасниць
.За визначенням адміністраторів, це об'єднання людей, що прагнуть змін. Переважна
більшість учасників спільноти — освітяни, зокрема, учителі
української й світової літератури.
Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей
«Мій особистісно зорієнтований урок»
у Рівному
Мої розробки уроків за технологією ОЗОН
Урок №1
Українська мова 11 клас
- Пояснення вчителя:
- Знебарвлення фарб – результат відбілюючої дії озону, заснованої на окислювальних властивостях його молекул.
- Ранок був сонячний, кришталевий. Тихий, які бувають тільки на початку осені. Море мріяло в ніжній млості, і в заштиленому його атласі відсвічували перлові верхів’я хмаринок. Легкі пустотливі хвильки з дзвінким сміхом набігали на обмілини й шепотіли щось ласкаве, спадаючи на пісок. Мліли гори в бузковій імлі, наливалися долини синю і, наче високі чорні свічки, нерухомо стояли кипариси, відтіняючи сліпучу білизну будинків із плескатими дахами, що розсипалися крейдяними кубиками по схилах гір. (З.Тулуб).
- Державна премія імені Тараса Шевченка – найвища творча відзнака в Україні. Шевченківська премія увінчує найвидатніші твори літератури і мистецтва. Освячена іменем Великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні й у світі. Комітет із Державних премій України імені Тараса Шевченка щороку, шляхом конкурсного відбору й таємного голосування, визначає твори, гідні високої премії. (З книги «Шлях на Тарасову гору». – К.: 1998).
- Назвіть ключове слово, яке зумовило двозначність змісту і, як наслідок, - комічний ефект. З’ясуйте за словником інші значення цього слова, доведіть, що правильне вживання багатозначних слів забезпечує точність сприймання мовлення адресатом.
- Зал, книжка, конференція, молодь (читацький, читальний, читаючий, читаний).
- Погода, апарат, мітинг, голландець, тарілка, рідина (літаючий, летючий, летучий, леткий, льотний, літальний).
- Ділова гра «Журналіст».
- Виконання вправи 27(завдання А) на с. 19. Самостійне виконання завдань учнями.
- Потік, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі.
- спец. Писемна пам’ятка, оригінал, на якому грунтується наукове дослідження.
- перен. Першопричина, початок чого-небудь.
Набув (ла) знань | Так | Ні | Сформував (ла) вміння | Так | Ні |
- Теоретичне визначення точності мовлення; - Ознаки точного мовлення; - умови досягнення точності мовлення; - способи досягнення точності мовлення в різних стилях. | - співвідносити предмети і явища реального світу зі словами, які їх позначають; - створювати висловлювання, найбільш адекватні предмету мовлення (явищу дійсності); - користуватися різними формами передачі думки ресурсами мови. Самооцінка діяльності _________ |
- Засвоїти зміст §2( с.14-15 )
- Виконати завдання вправ:
Додатки до уроку
Науковий | Розмовний | Художній |
|
|
|
Урок №2
Українська мова 11 клас
- Лінгвістична гра «Мовний баскетбол»
- Перевірка виконання вправ 28, 30.
- Виступи учнів, які виконали завдання за бажанням (Додаток 1).





- Порівняйте завдання з російськомовного посібника та його дослівний (точний) переклад українською мовою, звертаючи увагу на виділені слова. З’ясуйте, наскільки вдалим є переклад.
Выскажите мнение о прочитанном, сообщите известные вам дополнительные сведения. | Висловіть думку про прочитане, повідомте відомі вам додаткові відомості. |
- Запропонуйте свій варіант перекладу, обгрунтуйте вимушені відступи від оригіналу.









- Засвоїти зміст §2 (с. 35, 37, 38)
- Виконати завдання вправ: 67 (середній, достатній рівні) 68 (високий рівень)
- Скласти словничок паронімів (за бажанням).
Українська мова 11 клас
- Евристична бесіда з учнями:
- Перевірка виконання вправ 67, 68.
- Презентація словничка паронімів (завдання за бажанням)
- Прочитайте діалог
|





- Засвоїти зміст §2 (с. 39, 42)
- Виконати завдання вправи 88
- Вправа 86 (за бажанням). Скласти фреймові таблиці рекомендацій щодо вибору професії для своїх однокласників. (Додаток 2)
Немає коментарів:
Дописати коментар